УДК 911.3

Редін В.І., Лаптєв В.Г

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

ПРОБЛЕМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рассмотрены основные проблемы железнодорожного транспорта Харьковской области. Для устранения существующих недостатков предложены варианты и меры, принятие которых необходимо для успешного развития железнодорожного транспорта.

Залізничний транспорт є одним із найрозвинутішими як в Україні, так і в Харківській області. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі Харківського регіону значно перевищує поточні обсяги руху. Серед інших проблем залізничного транспорту на Харківщині можна виділити застарілість основних засобів. Так, значна частина колій не є електрифікованою (більше 50%), а середня швидкість пересування становить 35-40 км/год. Значна частина залізничних колій та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. У перевезенні пасажирів важливою проблемою є відсутність належного рівня сервісу як на залізничних вокзалах, так і в самих потягах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відеозал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів. При перевезенні вантажів проблемою є неефективні схеми навантаження та розвантаження потягів,  а також занепад колій, які рідко використовуються. Для вирішення цих проблем необхідні значні капіталовкладення, тобто однією із основних проблем є пошук необхідних коштів.

Для перевезення залізницею характерна невисока швидкість пересування. Причинами цього є низький ступінь електрифікованості шляхів; значний відсоток двоколійних шляхів, що робить вимушеними довгі стояння на станціях та пропуск більш термінових потягів.

Важливою проблемою є також звуження  ширини залізничної колії (1524 мм) до європейського зразка (1435 мм), як у країнах Європи. Це веде до втрат транзитними перевезеннями, оскільки на кордоні вагони потрібно або перевантажувати, або міняти колеса. Це створює додаткові труднощі та затримку в часі.

Вирішення проблеми застарілості основних засобів можливо через покращення стану залізничного транспорту в регіоні шляхом оновлення основних засобів: ремонт колій, вокзалів, закупівля нових потягів. Поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкається ключових напрямків. Для більш широкого оновлення потрібно знайти вільні кошти, які можуть бути вивільнені з структури самої залізниці, або у вигляді іноземних та вітчизняних інвестицій.

Залізниця підтримує низькі тарифи на перевезення пасажирів частково з соціальних міркувань, тому може бути доцільним надання залізниці певних податкових пільг.

Щодо невідповідності ширини колії європейським стандартам, то одночасна зміна колій неможлива і тому можна запропонувати часткові рішення. По-перше, покращання системи перевантаження вагонів та кордоні, а по-друге, прокладання колії європейської ширини по найважливіших напрямках. В останньому випадку це лише перемістить проблему на кордон з Росією.

Таким чином, аналізуючи результати проведеної роботи можна зробити висновок, що залізничний транспорт Харківської області є однією з найважливіших інфраструктурних галузей, яка забезпечує виробничі й невиробничі потреби народного господарства та населення.

Для територіальної організації залізничного транспорту області характерно поєднання лінійних, пунктових і вузлових елементів. До лінійних елементів належить мережа шляхів сполучення. Густота цієї мережі, її конфігурація, пропускна і провідна спроможність окремих напрямків визначають значною мірою обсяг роботи залізниць.

Загалом для Харківської області природні фактори є сприятливі для розвитку залізничного транспорту. Але дія соціально-економічних факторів проявляється по-різному. Загальний високий рівень за українськими масштабами розвитку промисловості і сільського господарства визначають важливу роль залізничних перевезень для ведення господарства Харківської області. З іншого боку рівень платіжної спроможності населення і демографічні проблеми не сприяють розвитку транспорту.