УДК 338.47

Савостенко Т.О., Скрипченко Н.М.

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Перспективи сталого розвитку залізничного транспортУ україни ЯК СКЛАДНОЇ СИСТЕМИ

Обосновывается необходимость рассмотрения железнодорожного транспорта Украины как  сложной социально-экономической системы, устойчивое развитие которой возможно только при использовании системного подхода к решению проблем.

Ефективне функціонування залізничного транспорту має виняткову роль у створенні умов для переходу на інноваційний шлях розвитку та сталого зростання національної економіки. Від стану та якості його роботи залежать не тільки перспективи подальшого соціально-економічного розвитку, а й можливості держави ефективно виконувати такі важливіші функції, як захист національного суверенітету й безпеки держави, забезпечення потреб населення у перевезеннях, створення умов  щодо вирівнювання  рівнів соціально-економічного розвитку регіонів.

Сучасний залізничний транспорт є складною виробничо-господарською системою, що сконцентрувала в собі новітні технології, які сприяють забезпеченню високого рівня організації перевізного процесу, і відіграє значну роль в забезпеченні соціальної стабільності і міжнародної економічної інтеграції.

Найбільш дієвим та результативним при визначенні перспектив розвитку залізничного транспорту з позицій його сталого розвитку залишається і зараз системний підхід. На думку зарубіжних дослідників, існує десять крупних вузлових проблем, котрим у всьому світі надають першорядне значення і для успішного вирішення яких необхідні прогнозні опрацьовування, що базуються на системному підході, серед яких транспорт  знаходиться на четвертому місці.

Системний підхід до вивчення явищ і процесів базується на одному з фундаментальних принципів економіки, а саме: тільки розгляд всіх явищ в їх взаємозв'язку дозволяє правильно розкривати і пізнавати сутність, встановлювати кількісну характеристику цих зв'язків. Особливого значення набуває системний підхід при розгляді виробничої діяльності транспорту як складної економічної системи. Критеріями визначення  залізничного транспорту як складної системи є: велика кількість різноманітних складових (елементів) системи та взаємозв'язків як між підсистемами й елементами, так і з іншими системами і надсистемою (державою); динамічність, яка пов'язана з суттєвими змінами у часі стану складових (підсистем і елементів) і зовнішнього середовища; невизначеність можливих напрямів розвитку, що пов'язано з  відкритим характером ринкових відносин між підсистемами; адаптивність у формі самоорганізації та наявності внутрішнього механізму самозбереження; цілеспрямованість розвитку.

Залізничний транспорт, будучи галуззю матеріального виробництва, виконує функцію просторового переміщення продукції промислового і сільськогосподарського призначення, зв'язує виробництво і споживання, об'єднує різні галузі і регіони в єдиний комплекс, забезпечуючи безперервний процес розвитку продуктивних сил, прискорює кругообіг матеріальних благ в суспільному виробництві, збільшуючи тим самим, сумарну продукцію народного господарства країни. Хоча у галузі здійснюється процес виробництва, але він  є своєрідним на відміну від промислового, сільськогосподарського секторів тим, що продукт в новій натурально-речовинній формі не створюється. Корисний ефект досягається за рахунок переміщення створеною іншими галузями матеріального виробництва продукції від місця виробництва до місць споживання.

Значною сучасною проблемою є встановлення закономірностей між розвитком залізничного транспорту країни, з одного боку, та розвитком продуктивних  сил, зростанням кількості населення, урбанізацією, соціальним та економічним прогресом, зростанням матеріальних та культурних потреб населення - з іншого. Тобто, при дослідженні та прогнозуванні розвитку галузі необхідно аналізувати всі взаємозв'язки між промисловим, сільськогосподарським виробництвом, торгівлею і транспортом. На думку фахівців Росії, на існуючому етапі державного будівництва будь-які удосконалення у сфері виробництва, розподілу, реалізації, споживання у фінансово-кредитній системі до реальних успіхів не приведуть, якщо транспортна галузь не удосконалюватиметься і не розвиватиметься з випередженням. Тому, метою розробленої і прийнятої до дії «Стратегії розвитку залізничного транспорту в Російській Федерації до 2030 року» визначено формування умов для стійкого соціально-економічного розвитку Росії, зростання мобільності населення і оптимізації руху товару, зміцнення економічного суверенітету, національної безпеки і обороноздатності країни, зниження сукупних транспортних витрат економіки, підвищення конкурентоспроможності національної економіки і забезпечення лідируючих позицій Росії на основі випереджаючого і інноваційного розвитку залізничного транспорту, що гармонійно пов'язаний з розвитком інших галузей економіки, видів  транспорту і регіонів країни. На жаль, в Україні така Стратегія ще відсутня.

Таким чином, залізничний транспорт, як будь-яка складна система, постійно змінюється, набуває нових якісних меж. Динаміка його розвитку повністю відповідає економічному і політичному стану країни. Період становлення і розвитку ринкових відносин в Україні супроводжується складними соціально - економічними процесами, у тому числі і кризисними явищами в економіці, що, як відомо, відбилося на системі залізничного транспорту України. В зв'язку з цим подальший розвиток  залізничного транспорту повинен базуватися на принципах сталості. Окремі показники його функціонування повинні вивчатися і прогнозуватися з використанням методів системного підходу, тобто з врахуванням впливу кожного чинника не ізольовано,  а в комплексній їх взаємодії.