УДК 338.246.025:331

Манивчук В.В.
Українська державна академія залізничного транспорту

Транспорт є однією із стратегічно важливих галузей економіки України, ефективне функціонування якої є неодмінною умовою структурних перетворень економіки, активізації зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення та суспільного виробництва у вантажних та пасажирських перевезеннях.

Унікальність транспорту полягає у тому, що, представляючи сферу матеріального виробництва, він одночасно виконує допоміжну функцію інфраструктури обслуговування.
За період існування України як незалежної держави активно відбувалися процеси інтеграції до міжнародної транспортної системи, пройшли зміни характеристик та напрямків транспортних потоків тощо.

З початком проголошення курсу на формування ринкових відносин в Україні роль транспорту зростає, проте матеріально-технічний стан його та масштаби інвестицій залишалися далеко не оптимальними по відношенню до поточних і особливо перспективних потреб економіки та населення. Причому помітне відставання спостерігалося в усіх видах магістрального транспорту. Досвід ринково розвинутих країн переконує, що транспортні галузі повинні не тільки розвиватися адекватно зростаючим потребам суспільства, але навіть випереджати їх, тобто мати певний запас резервної потужності на випадок непередбачених потреб, що можуть виникати в екстремальних умовах.

Тому основною умовою структурних перетворень національної економіки має стати адаптація підприємств та виробничих структур до умов економічної самостійності і ринкових механізмів, а також поступова інтеграція до світового ринку.

Головним критерієм формування нової галузевої структури економіки, не зважаючи на світову кризу, має стати забезпечення оптимального курсу при максимально можливих темпах економічного зростання. А, враховуючи накопичений Україною виробничий, кадровий і науково-технічний потенціали, доцільно, щоб галузева економіка незалежно від форм власності підприємств, мала достатньо повний функціональний комплекс. При цьому цільові настанови мають бути спрямовані не тільки на досягнення самозабезпеченості, а і на освоєння нових перспективних і конкурентоспроможних виробництв, техніки та технологій. Це означає, що оновлення і диверсифікація мають призвести до збільшення обсягів та розширення асортименту товарів і послуг, а також до якісного покращення експортно-імпортних операцій.

На сьогодні обсяги вітчизняних інвестицій є недостатніми для динамічного розвитку галузей, особливо ресурсоємних. А високий ступінь зношеності основних фондів підприємств усіх форм власності та випереджувальні темпи розвитку техніки і технологій, що використовуються на світових ринках, вимагають залучення значних інвестицій.

Ефективність інвестиційної діяльності, як на мікро-, так і на макрорівні, визначається рівнем використання інвестиційних ресурсів. Як свідчить світовий досвід, найбільш ефективний шлях розвитку економіки полягає в ресурсозберігаючій інвестиційно-інноваційній стратегії, що передбачає не тільки економію матеріально-технічних, трудових і фінансових ресурсів, а також і часу. Тому важливе значення в питаннях структурних перетворень національної економіки набуває інтеграція фінансового та промислового капіталу і активізація на цій основі інноваційної діяльності.

Розглядаючи інвестиційну діяльність на найближчу перспективу, слід мати на увазі, що Україна сама може виступати інвестором за кордоном — її інвестиційний сектор вже сьогодні, а тим більше в майбутньому, може зайняти важливі позиції на ринках капіталів інших країн. Перш за все, в таких традиційних для нас галузях як металургія, електроенергетика, гідротехнічна будівництво, будівництво магістральних трубопроводів, автомобільних і залізничних шляхів, морських шляхів і терміналів.

Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи є пріоритетним загальнодержавним напрямком розвитку дорожньо-транспортного комплексу і буде сприяти прискореному розвитку різноманітних галузей народногосподарського комплексу регіонів, через які будуть проходити магістралі, а також зменшенню негативного впливу автотранспорту на прилеглі території.

Створення транспортних коридорів відіграє значну роль у соціально-економічному розвитку прилеглих територій. Впливу підлягають смуги територій завширшки 150—200 м. Будівництво сучасних транспортних магістралей, створення сучасної сервісної інфраструктури на них, дасть змогу забезпечити роботою сотні тисяч осіб. На виконанні різних видів робіт буде задіяна велика кількість підприємств промисловості. В тому числі буде надано поштовх розвитку підприємств машинобудівного комплексу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що Україна знаходиться в середині процесу переходу від економіки, основаної на централізованому плануванні й управлінні, до ринкової економіки. Що стосується транспортної галузі, то для керівництва мало б сенс управляти цими послугами в тому випадку, коли клієнтами, які користуються ними, є підприємства, які належать державі. Однак у ринковій економіці клієнтами в основному є представники приватного сектора і їхні потреби постійно змінюються, оскільки їх бізнес еволюціонує та змінюється. Такі споживачі транспортних послуг відчувають постійний тиск, що примушує їх представляти товари та послуги клієнтам по нижчій ціні швидко та ефективно. В протилежному випадку вони ризикують позбутися свого бізнесу, не витримавши конкуренції інших бізнесменів. На таких умовах практично ні одне керівництво не може надати послуги.
Таким чином, пріоритетним в транспортній галузі залишається впровадження нових транспортних об'єктів європейського рівня (автобани, швидкісні експреси), реконструкція напрямків, стратегічно важливих в контексті європейської інтеграції. Спостерігається активний розвиток авіації, безпосередньо, завдяки збільшенню внутрішніх перевезень, реорганізації авіаційного господарства та модернізації найкрупніших аеропортів України. Тому, в тезах висвітлено коло питань, присвячених системному підходу до розробки стратегії підвищення ефективності функціонування транспортно-дорожнього комплексу (ТДК) України та перспективи розвитку транспортних коридорів з використанням інвестиційних методів забезпечення.