УДК 349.6

Гайворонська Т.М.

Українська державна академія залізничного транспорту

ЩОДО ПРАВОВИХ ОСНОВ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

В условиях экологического кризиса предлагаются  мероприятия по  обеспечению экологической безопасности в отрасли железнодорожного транспорта.

Починаючи викладання змісту цієї теми необхідно  звернутися до основного на сьогоднішній день законодавчого акта екологічного права ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25. 06. 1991р., який визначив екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Чинний закон вказує на попередження погіршення екологічного  стану та виникнення небезпеки для здоров'я людей і, виходячи з принципу запобіжного характеру заходів у сфері екологічної безпеки,  вимагає перш за все, зосередити увагу на загрозах екологічній безпеці. Законодавство не містить визначення  загроз екологічній безпеці. В той же час, Державний  Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001, затверджений наказом Держстандарту України від 19.11.2001 № 552, розрізняє за характером  та безпосереднім джерелом виникнення два головних види загроз - техногенного та природного характеру. До цього необхідно додати, що  Перелік видів діяльності та об'єктів, які  становлять підвищену екологічну небезпеку визначено КМУ (Постанова від 27.07.1995,          № 554), але даний перелік не містить зазначені безпосередні джерела екологічної небезпеки, а лише вказує на  основні галузі походження загроз у діяльності людини.

Екологічно небезпечні види діяльності і об'єкти - це важливі чинники  оптимальних заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, які потребують розробки. Залежно від екологічно небезпечних видів діяльності, об'єктів виокремлюють  і екологічну безпеку транспортних засобів, яку розуміють як додержання правил, лімітів, нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин, які забезпечують екобезпеку.

Зосередимо увагу на транспорті. Якщо ретельно розглянути основні елементи діяльності залізничного транспорту як виокремлену загрозу екологічній безпеці, можна виділити такі види загрози: залізничні транспортні засоби та безпосередня їх експлуатація; діяльність щодо перевезення вантажів залізничним транспортом; сфера обслуговування діяльності залізничного транспорту. Деякі з перелічених видів можуть мати і внутрішню диференціацію.

З огляду на викладене, розглядаючи залізничний транспорт як загрозу екологічній безпеці, з метою зменшення його негативного впливу на довкілля та життя і здоров'я людей, слід відзначити, що заходи щодо підвищення рівня екологічної безпеки залізничного транспорту необхідно розглядати за трьома вище визначеними напрямами і що це буде ефективно сприяти своєчасному виявленню, попередженню та нейтралізації загроз.

Далі, враховуючи проведений аналіз чинних нормативно-правовових актів, які містять вимоги екологічної безпеки, можна зробити висновок, що у зв'язку з відсутністю спеціального Закону «Про екологічну (природо-техногенну) безпеку», який планувалося розробити протягом 2003 р.,  необхідно активізувати дії на екологізацію  залізничного транспортного законодавства шляхом розробки і прийняття нормативних актів щодо  комплексного вирішення проблем  забезпечення екологічної безпеки на залізничному транспорті.