Розглянуто основні підходи та фактори підвищення конкурентоспроможності пасажирських залізничних перевезень і підвищення їх ефективності.

Сучасні світові тенденції на ринку  транспортних послуг полягають у відносному зменшенні ролі в економіці послуг водного і залізничного транспорту і підвищення значення автомобільного і повітряного транспорту. Однак залізничний транспорт в Україні не лише зберігає свої позиції, а і поступово підвищує обсяги перевезень і продовжує виконувати свої функції у забезпеченні підвищення ефективності і конкурентоспроможності національної економіки.
В останні роки Укрзалізниця проводить велику роботу з адаптації залізниць до ринкових умов, зберігання їх цілісності, працездатності й економічності. Розглядаються нові  пропозиції з реформування структури і методів управління.
Для забезпечення ефективної роботи пасажирському комплексу галузі необхідно охопити всі сфери діяльності залізниць, у тому числі стратегічне планування, перевізний процес, інвестиційний, банківський, науково-технічний, підсобно-допоміжний, інформаційний, міжнародний та інші напрямки. Боротьба за пасажира повинна вестися не лише між видами транспорту, але й всередині них. В цю сукупність  входить обслуговування пасажира до поїздки, під час перевезення та після нього. Кожна з цих складових поетапного обслуговування  пасажирів може відігравати вирішальну роль у виборі виду транспорту.
Враховуючи, що доставка пасажирів, багажу до місця призначення – головна задача пасажирських перевезень, для забезпечення конкурентоспроможності залізничного транспорту, необхідна організація та надання нових послуг, які дозволять пасажирам максимально скоротити витрати часу, грошей та психофізичного напруження в місцях пересадки на залізничних вокзалах та станціях.
При відсутності комплексного сервісного  інформаційно-логістичного обслуговування на залізничному транспорті основний етап – перевезення – втрачає частку споживчої цінності, стає не конкурентоспроможним і часто відсувається споживачем.
Розвиток сектору послуг повинен підвищувати привабливість основного ланцюга обслуговування пасажирів – перевезень, які в даний час є збитковими. Сервісні послуги до і після поїздки повинні створювати більш сприятливі умови переміщення пасажирів та приносити перевізнику додатковий прибуток. Опираючись на проведений аналіз стану ринку транспортних послуг в сфері пасажирських перевезень, можна сформулювати такі висновки, що у результаті проведення аналізу доцільно  визначити конкурентні переваги та недоліки досліджуваних видів транспорту, які полягають у випереджені конкурентів за рахунок реалізації ринкових факторів успіху або ключових компетенцій. Чинником конкурентної переваги є конкретний компонент зовнішнього або внутрішнього середовища підприємства, за якими його переважає конкуруючі підприємства.
Фактори, які визначають привабливість залізничного транспорту:
територіальна та перевізна універсальність – здатний виконувати всі види пасажирських перевезень та може достатньо повно обслуговувати територію регіону в рамках діючої мережі;
надійність та регулярність перевезень – перевезення не залежать від пори року, кліматичних умов, доби;
високий рівень провізної спроможності – високий потенціал провізної спроможності дозволяє задовольнити будь-який попит;
низький рівень собівартості – за рахунок масових перевезень та дальності спостерігається ефект масштабу, що призводить до суттєвого зниження собівартості;
максимальна безпека руху – залізничний транспорт є найбільш безпечним видом транспорту;
можливість автоматизації управління рухом – це зумовлює точність руху за розкладом, та можливість високошвидкісних регіональних сполучень;
висока комфортабельність перевезень – як ні на якому іншому виді транспорту можуть створюватися комфортні умови поїздки;
екологічність – електрифіковані залізниці мінімально впливають на навколишнє середовище.
Фактори, які суттєво знижують конкурентоспроможність залізничного транспорту:
- низька мобільність – неможливість перевозити пасажирів безпосередньо «від дверей до дверей»;
- наявність етапів пересадок в процесі поїздок - наявність етапів пересадки з необхідністю транспортувати багаж, очікувати відправлення, суміжного транспорту, та відповідно втратами часу, невизначеністю і емоційно-фізичним навантаженням для пасажирів;
- стан та якість основних засобів – відсутність достатньої кількості рухомого складу високої якості, що заважає організувати швидкісний рух та повністю задовольнити попит на перевезення.