Рассмотрены актуальные вопросы формирования методики распределения платежей и доходов железных дорог Украины за пользование вагонами.

У зв’язку з прийнятим на 15-му засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності (4-5 квітня 1996 року) рішенням щодо впровадження в постійну експлуатацію системи безперервного автоматизованого пономерного обліку вагонів на території залізничних адміністрацій та через децентралізацію розрахунків за користування вагонами УЗ і вагонами колії 1435 мм (іновагони) були розпочаті роботи у сфері розрахунків залізниць України за користування вагонами приналежності держав-учасниць Співдружності («чужі» вагони), іновагонами та вагонами УЗ. Формування фінансової відповідальності залізниць України за користування вказаними вагонами потребувало методологічного підходу.
Відображенні у бухгалтерських виписках по розрахунках з залізницями інших держав суми платежів та надходжень по платі за користування вагонами необхідно встановленим порядком відображати у бухгалтерській звітності залізниць України. Також для підтвердження виконання господарських операцій та обліку вказаних сум вирішувалось питання щодо надання у електронному вигляді інформації про пономерні переліки вагонів, якими залізниці України користувались для здійснення вантажних перевезень, .
На першому етапі функціонування системи пономерного обліку вагонів, на залізниці України розподілялись сальдові суми надходжень та платежів  за користування вагонами. Додатна сальдова сума відносилась на підсобно-допоміжну діяльність залізниць, від’ємне значення сальдо - на експлуатаційні витрати пропорційно частки вантажних вагонів кожної залізниці у загальному парку вагонів УЗ.
Такий порядок розподілу сум за користування вагонами не стимулював залізниці України до зменшення часу користування вагонами інших залізничних адміністрацій та покращення експлуатаційних показників роботи.  Витрати залізниць незалежно від часу знаходження вагонів інших залізничних формувались залежно від парку вагонів залізниць України. Це негативно впливало на сальдо розрахунків. Платежі Укрзалізниці перевищували надходження по цій статті.
З метою підвищення ефективності використання «чужих» вагонів шляхом  стимулювання залізниць через фінансову відповідальність виникає потреба у розробці принципово нової методики розподілу платежів за користування вагонами. Основна складність при розробці полягала в тому, що згідно з Правилами експлуатації пономерного обліку та розрахунків по платі за користування вагонами приналежності інших держав, нарахування платежів проводиться диференційовано. Для врахування максимальної кількості аспектів користування вагонами визначено основні принципи, дотримання яких обґрунтовувало покладену відповідальність на залізниці. Суми взаєморозрахунків по платі за користування вагонами, як платежів так і надходжень, належать залізницям України, які безпосередньо виконували перевезення, і на балансі яких перебувають вагони інвентарного парку залізничної адміністрації України.
Так, розподіл платежів за користування "чужими" вагонами здійснюється пропорційно часу перебування вагонів на кожній залізниці України А у випадку перевищення терміну перебування вагонів залізниці сплачують платежі з підвищуючим коефіцієнтом, що є матеріальним стимулом для  ефективного використання вагонів. Сума платежів по кожному роду рухомого складу залізниці розраховується як добуток від ділення загальної суми платежів залізничної адміністрації  на загальну кількість годин перебування вагонів інших залізничних адміністрацій на цій адміністрації, який помножено на загальну кількість годин перебування вагонів на конкретній залізниці України.
Сума надходжень Укрзалізниці від платежів інших залізничних адміністрацій за користування вагонами приналежності Укрзалізниці на даному етапі розподіляється пропорційно експлуатаційній довжині залізниць .