В качестве главного инструмента повышения конкурентных преимуществ предприятий железнодорожного транспорта предлагается разработка и реализация стратегии диверсификации их деятельности, которая способна обеспечить повышение прибыли и снижение риска от производственной деятельности в условиях рыночной экономики.

Реформування залізничного транспорту України виступає на сьогоднішній час головним інструментом покращення конкурентних переваг галузі та приведення діяльності її підприємств відповідно до світових норм господарювання. Розроблена та впроваджувана корпоративна стратегія для залізничного транспорту, у вигляді Концепції державної програми реформування залізничного транспорту 2006 року, визначає загальний напрямок розвитку галузі та її підприємств і передбачає розподіл функцій державного управління й організації господарської діяльності, виділення з монопольної структури конкурентного сектора з розмежуванням видів діяльності. 
Так, при реформуванні вагонного господарства залізничного транспорту України, планується відокремлення основної (експлуатаційної) діяльності вагонних депо від підсобно-допоміжної (ремонтної) діяльності, з подальшим виводом ремонтної частини до конкурентного середовища.
В умовах конкуренції, як правило, виникає високий рівень суперництва. За таких обставин актуальним є вирішення питання щодо зменшення ризику від виробничої діяльності та підвищення конкурентоспроможності ремонтних залізничних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. В даному контексті найбільш оправданою стратегією виступає диверсифікація виробництва, що забезпечує компенсацію зниження прибутку на ринку одних послуг (товарів) за рахунок високих прибутків на інших ринках.
Реалізація стратегії диверсифікації на залізничних підприємствах можлива за рахунок стратегії зростання (розширення товарного асортименту чи послуг) і стратегії розширення ринку (освоєння нових ринків) або на основі комбінування елементів їх обох. Головними факторами використання стратегії у галузі є:
• забезпечити зниження ризиків;
• подолати прогалини у виробничій сфері;
• реалізувати очікування сторонніх інвесторів на більш ефективне вкладення коштів та інше.
Як відомо, стратегію диверсифікації обирають з огляду на особливості внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства, потенційних можливостей конкретних типів і видів диверсифікації.
Для ремонтних вагонних підприємств (зокрема депо) актуальними і принадними для реалізації виступають такі види диверсифікації діяльності:
• стратегія зв’язаної (концентричної) диверсифікації, що характеризується  розширенням сфери послуг, що надаються, без істотних змін технологій і виробничого процесу (проведення декількох видів ремонтів для різного рухомого складу, надання послуг ремонту обладнання (як приклад побутового) для населення та інше);
• стратегія незв’язаної диверсифікації, яка передбачає освоєння виробництва нових видів продукції підприємства через придбання чи створення нових технологій, формування відповідної структури , освоєння докорінно нових ринків (виробництво столярного цеху – меблі, вироби з деревини та ін.; виробництво продуктів харчування та інше).
Переваги для даних видів диверсифікації діяльності підприємств полягають в такому:
• для зв’язаної диверсифікації – забезпечення синергізму, економії за рахунок  стратегічних відповідностей між поєднуваними напрямами діяльності;
• для незв’язаної диверсифікації – зниження загальних ризиків підприємства, оскільки різні товари можуть перебувати у різних фазах життєвих циклів, а тому депресивні процеси в одних із них можуть компенсуватися піднесенням в інших.
Формування стратегії диверсифікації діяльності залізничного підприємства вимагає проведення аналізу стосовно:
• виявлення його конкурентних переваг на основі отриманих даних аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища (конкуренти, споживачі, партнери);
• визначення сильних та слабких сторін діяльності підприємства для виділення напрямів досягнення успіху;
• оцінки можливостей потенціальних ринків при визначенні чинників, що необхідні для успіху на ринку.
Таким чином, одним із інструментів конкурентоспроможності підприємства в умовах структурних змін виступає диверсифікація виробництва залізничних підприємств. Саме вона визначається невід`ємною частиною розвитку підприємства, яка може активізувати його діяльність в умовах невизначеності.